う
Японська[ред.]
| Порядок написання | |||
|---|---|---|---|
| |||
Етимологія 1[ред.]
Виник у період Хейан як форма написання кандзі Манйоґани 宇 у вигляді курсивного стилю sōsho.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɯ̟ᵝ]
Склад[ред.]
- Склад записаний хіраґаною う (у). Його еквівалент записаний катаканою наступний: ウ (у). Це третій склад описаний у таблиці Ґодзюон; його позиція озвучується як あ行う段 (a-gyō u-dan, “рядок a, секція u”).
Див. також[ред.]
- (Хіраґана) 平仮名; あぁ, いぃ, うぅゔ, えぇ, おぉ, かゕが, きぎ, くぐ, けゖげ, こご, さざ, しじ, すず, せぜ, そぞ, ただ, ちぢ, つっづ, てで, とど, な, に, ぬ, ね, の, はばぱ, ひびぴ, ふぶぷ, へべぺ, ほぼぽ, ま, み, む, め, も, やゃ, ゆゅ, よょ, ら, り, る, れ, ろ, わゎ, ゐ, ゑ, を, ん, ー, ゝ, ゞ, ゟ
Етимологія 2[ред.]
/mu/ → /ũ/ → /u/ → (при злитті із закінченням /a/ у попередньому дієслові) /ɔː/ → /oː/
Від む із старої японської. Див. частину よう для більш детальної інформації.