*avorъ
Праслов’янська
[ред.]avorъ I
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]a-vo-rъ
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *avorъ | *avora | *avori |
Родовий | *avora | *avoru | *avorъ |
Давальний | *avoru | *avoroma | *avoromъ |
Знахідний | *avorъ | *avora | *avory |
Орудний | *avorъmь, *avoromь | *avoroma | *avory |
Місцевий | *avorě | *avoru | *avorěxъ |
Кличний | *avorе | *avora | *avori |
Вимова
[ред.]- МФА: [avɔrŭ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- явір.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Похідні слова
[ред.]- Церковнослов’янська: аворъ, ѩворъ
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
Етимологія
[ред.]Запозичено з германських мов (до речи, одне відоме запозичене з германських мов слово на початкове «*а-»). Як джерело давно вже вказували на двн. āhorn, сучасне нім. Ahorn «клен», де серйозно пояснили різницю на виході в германських і слов'янських мовах через усвідомлення в останній запозиченого слова як прикметника «*avorьnъ», звідки зворотня творба псл. *avorъ. Звукових особливостей, що виникають у цій етимології, усувають, відтворюючи псл. *avorъ від простішого двн. *ahor-. Намагаються також точно здатувати час, коли запозичено до праслов'янської, а саме в VI-VII(VIIІ) ст.н.д. на основі прагерманського «*ēhura-», беручи до уваги, що «*ē→*ā» перейшло в 2 половині 1 тисячоліття. З погляду одзвінчення -h-, яке, видимо, тому й не могло бути передане через -v- на місці роззіву (або можемо говорити про заміну -h- через -v- у праслов'янській?), порівняно пізня дата запозичення тут, справді, є доречна. Далі двн. *ahor- споріднене з лат. acer «клен», двн. *ahor-.
avorъ II
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]a-vo-rъ
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *avorъ | *avora | *avori |
Родовий | *avora | *avoru | *avorъ |
Давальний | *avoru | *avoroma | *avoromъ |
Знахідний | *avorъ | *avora | *avory |
Орудний | *avorъmь, *avoromь | *avoroma | *avory |
Місцевий | *avorě | *avoru | *avorěxъ |
Кличний | *avorе | *avora | *avori |
Вимова
[ред.]- МФА: [avɔrŭ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- кладь сіна.
Похідні слова
[ред.]
- Східнослов’янські мови:
- Давньоруська: яворъ
Етимологія
[ред.]Одиничне слово, чиї повні відповідники чи то в російській, чи то в инших слов'янських мовах невідомі. Попри це, можна вважати слово древнім. Імовірно, утворено з префікса псл. *a- і основи псл. *vorъ, віддієслівний утвір від псл. *vьrěti «замикати». Спостерігаємо деяку тотожність: псл. *avorъ i псл. *zavorъ, псл. *aduxa i псл. *zaduxa, псл. *apadь i псл. *zapadью
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.
- Праслов'янська мова
- Праслов’янські іменники основи на -ō-
- Праслов’янські іменники основи на -ō-, m
- Праслов’янська мова
- Чоловічий рід/psl
- Слова з 5 букв/psl
- Праслов’янські іменники
- Ізолекса: sla
- Сапіндові/psl
- Дендрономени/psl
- Рослини/psl
- Часткова ізолекса/psl
- Германізми/psl
- Праслов’янські іменники з префіксом *a-
- Не успадковані праслов’янські слова