явір
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | я́вір | я́вори |
Р. | я́вора | я́ворів |
Д. | я́вору, я́ворові |
я́ворам |
З. | я́вір | я́вори |
Ор. | я́вором | я́ворами |
М. | я́вору*, я́ворові |
я́ворах |
Кл. | я́вору* | я́вори* |
я́-вір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -явір-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈjɑu̯ʲir] (одн.), [ˈjɑu̯ɔre] (мн.)
послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі)
- деревина цього дерева ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: явір
- Явір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.