blanc

Французька

Морфосинтаксичні ознаки

	одн.	мн.
чол. рід	blanc	blancs
жін. рід	blanche	blanches

blanc

Прикметник.

Корінь: -blanc-

Вимова

• • МФА: [blɑ̃]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. білий ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• arme blanche
• donner carte blanche

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: blancheur, blanchissage, blanchisserie прикметники: blanchâtre дієслова: blanchir

Етимологія

Від ??