однина

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

У Вікіпедії є стаття

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. однина́  —
Р. однини́  —
Д. однині́  —
З. однину́  —
Ор. однино́ю  —
М. однині́  —
Кл. одни́но*  —

од-ни-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -одн-; суфікс: -ин; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет ◆ Як і в українській, так і в англійській мові є однина і множина іменників. https://opentalk.org.ua/langstory/vzhivannya-imennikiv-tilki-v-odnini-i-tilki-v-mnozhini

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. множина

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]