однина
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | однина́ | одни́ни |
| Р. | однини́ | одни́н |
| Д. | однині́ | одни́нам |
| З. | однину́ | одни́ни |
| Ор. | однино́ю | одни́нами |
| М. | однині́ | одни́нах |
| Кл. | одни́но* | одни́ни* |
од-ни-на́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет ◆ Як і в українській, так і в англійській мові є однина і множина іменників. https://opentalk.org.ua/langstory/vzhivannya-imennikiv-tilki-v-odnini-i-tilki-v-mnozhini
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
