білий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	бі́лий	бі́ле	бі́ла	бі́лі
Р.	бі́лого	бі́лого	бі́лої	бі́лих
Д.	бі́лому	бі́лому	бі́лій	бі́лим
З. (іст./неіст.)	бі́лого (іcт.) бі́лий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бі́ле	бі́лу	бі́лих (іст.) бі́лі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бі́лим	бі́лим	бі́лою	бі́лими
М.	бі́лім бі́лому	бі́лім бі́лому	бі́лій	бі́лих

бі́-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ˈbʲilei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. ◆ Заступила чорна хмара Та білую хмару Т. Г. Шевченко
   1. який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. ◆ Справді, гарно тут. І білі піски берегів, і ця тиша неміряна, і ласкавий степовий вітерець О. Т. Гончар
   2. уживається як постійний епітет до деяких назв. ◆ Під білою березою козаченька вбито Українська лірична пісня
   3. вимитий, випраний; чистий. ◆ Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло Т. Г. Шевченко
   4. посивілий, сивий, сивоволосий. ◆ Се був дід дуже старий, білий Марко Вовчок
   5. зблідлий, блідий. ◆ А Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла,— бачу — зомліває Марко Вовчок
   6. безколірний, безбарвний, прозорий. ◆ Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка Панас Мирний
   7. у знач. ім. білий колір; протилежне чорне. ◆ Піч Галя розмалювала синіми квітками по білому Панас Мирний
   8. у знач. ім., вживається у множині фігури в шахах або шашках білого, кремового, червоного кольору на протилежність до чорних. ◆ Білі починають і дають мат за два ходи
2. на (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. ◆ Бачилося [Галі] — голе каміння, темні гаї, велике біле село на горі… Марко Вовчок
   1. світлошкірий (про расу). ◆ Підняли його [саркофаг] білі раби, щоб понести й поставити в храмі Леся Українка
   2. у знач. ім., мн. про людей, що належать до такої раси ◆ [Н а р т а л:] От візьмуть нас і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря, мов світло правди! Леся Українка
3. перен., політ. за радянською ідеолгією: ворожий радянській владі; контрреволюційний; протилежне червоний.
   1. у знач. ім. білогвардієць. ◆ Я був у Дюшамбе, як відступали білі Іван Ле
4. уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. ◆ У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона досить сильна отрута

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• білий білет
• біле вино
• білий вірш
• біла ворона
• біле вугілля
• білий гриб
• білий двір
• білий ліс
• біле м'ясо
• білі ночі
• біла пляма
• білий ранок
• білий світ
• білий хліб
• на білім світі (на білому світі)
• серед білого дня
• чорним по білому

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: біління, білість, білизна дієслова: білити

Етимологія

Від рос. бе́лый, білор. бе́лы, д.-рус. бѣлъ, бѣлыи, пол. biały, чеськ. bílý, словац. biely, в.-луж. н.-луж. běły, полаб. b'olě «біла», болг. бял, сербохорв. бе̏о би̏јел, бе̑лӣ, словен. bél, ст.-слов. бѣлъ; — psl. bělъ , очевидно, з *bēl- як результату подовження ě в давнішому *běl- або з *bhoilos < *bholi̯os;— споріднене з лит. bãlas «білий», д.-грец. φαλός, φαλίος «світлий, білий», разом з якими походить праіндоєвр. *bʰel- спорідненого з *bhel/*bhol- «сяяти, блищати»; безпосереднє зіставлення з дінд. bhālam «блиск», bhā́ti «світить», д.-ірл. bān «білий» (Шанский ЭСРЯ І 2, 88; Фасмер—Трубачев І 149; Bern. І 55) здається менш точним; спроба пов’язати з βαλίος «білий» (Machek ESJČ 54) фонетично не узгоджується з рештою індоєвропейського матеріалу.— Критенко Вступ 519; Преобр. І 60; Sławski 1 ЗІ; БЕР І 107—109; Skok I 152; ЭССЯ 2, 79—81; Sł. prasł. 1238; Sadn.—Aіtz. VWb. I 128—132; Herne 104—105; Pokorny 119: Persson Beitr. 29. 269.

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: blanco (es) Італійськаit: bianco (it) Англійськаen: white Арабськаar: أبيض (ar) (ʾabyaḍ) Болгарськаbg: бял (bg) Грецькаel: άσπρος (el), λευκός (el) Данськаda: hvid (da) Естонськаet: valge (et) Китайськаzh: 白 (bái) Латиськаlv: balts (lv) Литовськаlt: baltas (lt) Нідерландськаnl: wit (nl) Німецькаde: weiß (de) Польськаpl: biały (pl) Португальськаpt: branco (pt) Російськаru: белый Румунськаro: alb (ro) Турецькаtr: ak (tr), beyaz (tr) Угорськаhu: fehér (hu) Французькаfr: blanc Фінськаfi: valkoinen (fi) Хорватськаhr: bijel (hr) Чеськаcs: bílý (cs) Шведськаsv: vit (sv)

Джерела

• Словник УЛІФ: білий