Перейти до вмісту

білий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. бі́лий бі́ле бі́ла бі́лі
Р. бі́лого бі́лого бі́лої бі́лих
Д. бі́лому бі́лому бі́лій бі́лим
З. (іст./неіст.) бі́лого (іcт.)
бі́лий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
бі́ле бі́лу бі́лих (іст.)
бі́лі (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. бі́лим бі́лим бі́лою бі́лими
М. бі́лім
бі́лому
бі́лім
бі́лому
бі́лій бі́лих

бі́-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Заступила чорна хмара Та білую хмару Т. Г. Шевченко
    1. який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Справді, гарно тут. І білі піски берегів, і ця тиша неміряна, і ласкавий степовий вітерець О. Т. Гончар
    2. уживається як постійний епітет до деяких назв. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Під білою березою козаченька вбито Українська лірична пісня
    3. вимитий, випраний; чистий. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло Т. Г. Шевченко
    4. посивілий, сивий, сивоволосий. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Се був дід дуже старий, білий Марко Вовчок
    5. зблідлий, блідий. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ А Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла,— бачу — зомліває Марко Вовчок
    6. безколірний, безбарвний, прозорий. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка Панас Мирний
    7. у знач. ім. білий колір; протилежне чорне. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Піч Галя розмалювала синіми квітками по білому Панас Мирний
    8. у знач. ім., вживається у множині фігури в шахах або шашках білого, кремового, червоного кольору на протилежність до чорних. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Білі починають і дають мат за два ходи
  2. на (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Бачилося [Галі] — голе каміння, темні гаї, велике біле село на горі… Марко Вовчок
    1. світлошкірий (про расу). [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Підняли його [саркофаг] білі раби, щоб понести й поставити в храмі Леся Українка
    2. у знач. ім., мн. про людей, що належать до такої раси ◆ [Н а р т а л:] От візьмуть нас і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря, мов світло правди! Леся Українка
  3. перен., політ. за радянською ідеолгією: ворожий радянській владі; контрреволюційний; протилежне червоний. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12]
    1. у знач. ім. білогвардієць. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Я був у Дюшамбе, як відступали білі Іван Ле
  4. уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона досить сильна отрута
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
Антоніми
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. царський
  13. ?
  14. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від рос. бе́лый, білор. бе́лы, д.-рус. бѣлъ, бѣлыи, пол. biały, чеськ. bílý, словац. biely, в.-луж. н.-луж. běły, полаб. b'olě «біла», болг. бял, сербохорв. бе̏о би̏јел, бе̑лӣ, словен. bél, ст.-слов. бѣлъ; — psl. bělъ , очевидно, з *bēl- як результату подовження ě в давнішому *běl- або з *bhoilos < *bholi̯os;— споріднене з лит. bãlas «білий», д.-грец. φαλός, φαλίος «світлий, білий», разом з якими походить праіндоєвр. *bʰel- спорідненого з *bhel/*bhol- «сяяти, блищати»; безпосереднє зіставлення з дінд. bhālam «блиск», bhā́ti «світить», д.-ірл. bān «білий» (Шанский ЭСРЯ І 2, 88; Фасмер—Трубачев І 149; Bern. І 55) здається менш точним; спроба пов’язати з βαλίος «білий» (Machek ESJČ 54) фонетично не узгоджується з рештою індоєвропейського матеріалу.— Критенко Вступ 519; Преобр. І 60; Sławski 1 ЗІ; БЕР І 107—109; Skok I 152; ЭССЯ 2, 79—81; Sł. prasł. 1238; Sadn.—Aіtz. VWb. I 128—132; Herne 104—105; Pokorny 119: Persson Beitr. 29. 269.



Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]