множина
Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | множи́на́ | и |
| Р. | множи́ни́ | |
| Д. | множи́ні́ | ам |
| З. | множи́ну́ | и |
| Ор. | множи́но́ю | ами |
| М. | множи́ні́ | ах |
| Кл. | о* | и* |
мно-жи-на́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -множин-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- матем. сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються її елементами. ◆ Нагадаємо, що множину слів або ланцюжків називають мовою.Правила, що задають множину ланцюжків (слів, речень), утворюють синтаксис мови, а опис множини змістів і відповідність між реченнями та змістами – її семантику. Стрелковська І.В., Буслаєв А.Г.,Харсун О.М., Пашкова Т.Л., Баранов М.І., Григор’єва Т.І., Вишневська В.М., Кольцова Л.Л., «Дискретна математика», 2010 р.
- лінгв. граматична форма числа ◆ Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси Г. М. Тютюнник, «Вир», 1964 р.
Синоніми
[ред.]- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- однина
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Холоніми
[ред.]- —
- —
Мероніми
[ред.]- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| |