es

Матеріал з Вікісловника

Іспанська
[ред.]

Форма теп. часу, 3-я особа, однина від дієслова ser "бути".

Латиська
[ред.]

займенник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Займенник.

Відмінок
Називний es
Родовий manis
Давальний man, manim
Знахідний mani
Орудний mani
Місцевий manī

Корінь: -es-


Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. я (займенник першої особи однини) ◆ Es te dzīvoju — Я тут живу

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Етимологія[ред.]

іменник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --


Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у знач. ім., невідм. я, его ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Німецька
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм.
Наз. es
Род. seiner
Дав. ihm
Знах. es

es

Особовий займенник.

Вимова[ред.]

Значення[ред.]

  1. воно ◆ Was macht es? — Що воно робить?
  2. безособовий займенник, не перекладаеться ◆ Es regnet. — Йде дощ.

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]