incydent
Польська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]incydent
Іменник, чоловічий рід.
Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).
Вимова
[ред.]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- інцидент. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від інциде́нт; — рос. болг. мак. инциде́нт білор. інцидэ́нт, пол. incydent, чеськ. словац. incident, сербохорв. инцѝдент, словен. incidènt; — запозичення з французької мови; фр. incident «випадок, подія; випадковий, побічний; який падає», як і нім. incident «випадковий, побічний», Incident «випадок» та англ. incident «випадковий, випадок», походять від лат. incidēns, incidēntis «-tis, який трапляється», дієприкметника від incido, -ere «падати; траплятися», що складається з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова cado, -ere «падати, траплятися». — СІС 293; Шанский ЭСРЯ II 7, ПО; ССРЛЯ 5, 420; Kopaliński 425; Klein 782; Dauzat 403; Bloch 380; Walde—Hofm. I 128. — Див. ще інвента́р, ка́зус.