Перейти до вмісту

зір

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]

зі́р

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -зір-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. одне з п'яти почуттів, органом якого є око ◆ немає прикладів застосування.
  2. погляд; спрямованість очей на когось, щось ◆ О, як забуть Тебе, єдину в світі! // Твій зір мені ясніш за сонце світить, // Твоя далека пісня, як хорал. Євген Маланюк, «Одна пісня» ◆ Найдужче Марків зір вабила соколина башта, на стіні під нею справді висіли клітки зі вченими соколами й стояли драбини, по яких до тих кліток добиралися сокольничі. Юрій Мушкетик, «Яса»
  3. те ж саме, що очі ◆ Зір мені застелило зовсім. А воно — чалап, чалап... Та прямісінько до божниці, де в мене лежали гроші. Юрій Мушкетик, «Яса»
  4. родовий відмінок множини до зоря ◆ О слово рідне! Шум дерев! // Музика зір блакитнооких, // Шовковий спів степів широких, // Дніпра між ними левій рев... Олександр Олесь, «О Слово Рідне» ◆ Слова мої! Шикуйтесь сміливіше — // Пилюка зір хай шерхне на вустах. Іван Драч, «Ніж у сонці» ◆ а мить йому здалося, що проти зір щось майнуло — крила чи руки, і він затулив обличчя, а тоді тричі перехрестився. Юрій Мушкетик, «Яса»

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: зір
  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.