Українська
[ред.]

Кро-пив-ни́ць-ке

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Кропив-; суфікси: -н -иць -к; закінчення: -е.

назва кількох населених пунктів в Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Кропивницьке

Українська[ред.]