Січ
 Див. також січ.
|
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Сі́ч | Сі́ччі |
| Р. | Сі́ччі | Сі́ччей |
| Д. | Сі́ччі | Сі́ччам |
| З. | Сі́ч | Сі́ччі |
| Ор. | Сі́чю | Сі́ччами |
| М. | Сі́ччі | Сі́ччах |
| Кл. | Сі́чче* | Сі́ччі* |
Січ
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Січ-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- організація українського козацтва, яка склалася в середині 16 століття у пониззі Дніпра за порогами. ◆ Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: «Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї». Панас Мирний
- місце розташування цієї організації. ◆ Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів. П. Панч, «Гомоніла Україна», 1954
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: Січ
- Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво «Перун» 2005.