січ
|
Див. також Січ. |
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | сі́ч | сі́ччі |
| Р. | сі́ччі | сі́ччей |
| Д. | сі́ччі | сі́ччам |
| З. | сі́ч | сі́ччі |
| Ор. | сі́чю | сі́ччами |
| М. | сі́ччі | сі́ччах |
| Кл. | сі́чче* | сі́ччі* |
січ
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -січ-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈsˈit͡ʃ] (одн.), [ˈsʲit͡ʃʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- істор. окреме містечко, що входило до складу козацької організації у 16–18 столітті. ◆ немає прикладів застосування.
- рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї (шаблі, списа і т. ін.). ◆ За містом січ кривава Аж до вечора тривала. Іван Франко
Синоніми
[ред.]- -
- січа
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: січ
- Словник УЛІФ: січ
- Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво «Перун» 2005.