абат
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аба́т | аба́ти |
| Р. | аба́та | аба́тів |
| Д. | аба́тові аба́ту |
аба́там |
| З. | аба́та | аба́тів |
| О. | аба́том | аба́тами |
| М. | аба́тові аба́ті |
аба́тах |
| К. | аба́те | аба́ти |
а·ба́т
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.
Корінь: -абат-
[ред.] Вимова
МФА: []
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- рел. глава католицького чоловічого монастиря (абатства); ігумен ◆ Згідно легенди, раку прибило до східного узбережжя Ірландії, де абат монастиря Даун поховав її поруч з могилою Св. Патрика. К. Ю. Галушко, «Давня Шотландія»
- рел. загальна назва священиків і вищого духовенства в християнських церквах ◆ За часів короля Іоанна жив у місті Кентербері абат, який дуже дбайливо ставився до людей та свого господарства. «Король Iоанн та кентерберiйський абат», Англійська народна казка
- рел. шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва ◆ «Дорогий колего, дозвольте якнайщиріше рекомендувати Вам шановного і достойного похвали пастиря, пана абата…» Гі де Мопассан, «Покровитель»
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
[ред.] Етимологія
Від латинського abbas (abbatis), з грецького ἀββᾶς, від арамейського אבא (абба) — батько
[ред.] Переклад
|
|
[ред.] Джерела
- Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974
