абат

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	аба́т	аба́ти
Р.	аба́та	аба́тів
Д.	аба́тові аба́ту	аба́там
З.	аба́та	аба́тів
О.	аба́том	аба́тами
М.	аба́тові аба́ті	аба́тах
К.	аба́те	аба́ти

а·ба́т

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.

Корінь: -абат-

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. рел. глава католицького чоловічого монастиря (абатства); ігумен ◆ Згідно легенди, раку прибило до східного узбережжя Ірландії, де абат монастиря Даун поховав її поруч з могилою Св. Патрика. К. Ю. Галушко, «Давня Шотландія»
2. рел. загальна назва свя­щеників і вищого духовенства в християнських церквах ◆ За часів короля Іоанна жив у місті Кентербері абат, який дуже дбайливо ставився до людей та свого господарства. «Король Iоанн та кентерберiйський абат», Англійська народна казка
3. рел. шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва ◆ «Дорогий колего, дозвольте якнайщиріше рекомендувати Вам шановного і достойного похвали пастиря, пана абата…» Гі де Мопассан, «Покровитель»

Синоніми

1. настоятель, ігумен, пріор

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: абатиса, абатство
• прикметники: абатський
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від латинського abbas (abbatis), з грецького ἀββᾶς, від арамейського אבא (абба) — батько

Переклад

abbot → en abat → ca abbat → crh abad → es Abt → de

abat → oc opat → pl abade → pt аббат → ru abbé → fr

Джерела

• Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974