злочин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зло́чин | зло́чини |
| Р. | зло́чину | зло́чинів |
| Д. | зло́чинові зло́чину |
зло́чинам |
| З. | зло́чин | зло́чини |
| Ор. | зло́чином | зло́чинами |
| М. | на/у зло́чину | на/у зло́чинах |
| Кл. | зло́чину* | зло́чини* |
зло́-чин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зл-; інтерфікс: -о-; корінь: -чин-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈzlɔt͡ʃen] (одн.), [ˈzlɔt͡ʃene] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- суспільно небезпечна дія, що порушує встановлені норми, закони; неприпустимий, недозволений вчинок; злодіяння. [≈ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
