з

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прийменник.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

I невідм., с.

Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе").

II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають:

Просторові відношення:
  1. з род. в. Вказує на предмет, середовище, зсередини яких спрямовані дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін.
  2. з род. в. Вказує на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін. || Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється.
  3. з род. в. Вказує на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух. || Вказує на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються. || Вказує на місцеперебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь. || У сполуч. з прийм. в, на, до вказує на місце, предмет, від якого повторюється дія. || У сполуч. з прийм. до, в вказує на межу поширення дії, стану або властивості. || У сполуч. зі сл. погляд, позиція і т. ін. вказує на спрямованість чиїх-небудь думок, поглядів, оцінок і т. ін.
  4. з род. в. Вказує на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета.
  5. з оруд. в., також зі сл. поруч, поряд. Вказує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось.
    Часові відношення:
  6. з род. в. Вказує на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. до вказує на межі тривання якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. на вказує на проміжок часу між двома днями, датами. || У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень вказує на неточно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь. || У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень вказує на неперервність, повторюваність якої-небудь дії.
  7. з оруд. в. Вказує на супровідну дію, одночасність різних дій. || Вказує на подію, явище, після яких відразу щось відбувається. || Вказує на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія.
    Причинові відношення:
  8. з род. в. Вказує на причину дії або стану.
  9. з род. в. Вказує на підставу якої-небудь дії або стану. || з оруд. в. Вказує на подію, з нагоди якої вітають, поздоровляють і т. ін.
    Обставинні (способу дії) відношення:
  10. з род. і оруд. в. Уживається на означення способу виконання дії. || Вказує на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою).
  11. з оруд. в. Вказує на супровідні дію, стан, почуття.
  12. з оруд. в. Вказує на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь.
    Відношення мети:
  13. з оруд. в. Вказує на мету дії.
    Кількісні відношення:
  14. з род. в. Вказує на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле.
  15. з род. в., заст. Вказує на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції.
  16. із знах. в. Вказує на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь.
  17. із знах. в. У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. вказує на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало.
  18. з оруд. в. Вказує на додаткову кількість чого-небудь.
    Об'єктні відношення:
  19. з род. і оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., що на них спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується.
  20. з род. в. Вказує на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено.
  21. з род. в. Вказує на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень.
  22. з род. в. Вказує на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія.
  23. з род. в. Вказує на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед).
  24. з род. в. Вказує на стан, який порушується, переривається і т. ін. || Вказує на становище, обставини (зазвичай скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам. || У сполуч. з прийм. "в" вказує на перехід особи з одного стану в інший.
  25. з род. в. Вказує на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь.
  26. з род. в. Вказує на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін.
  27. з род. в. Вказує на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів.
  28. з род. в. Вказує на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певне відношення. || Вказує на групу понять з якої-небудь галузі, сфери.
  29. з оруд. в. Вказує на особу, що вступає з іншою у певні стосунки або виявляє якесь ставлення до неї. || Вказує на особи, предмети, що перебувають у взаємодії.
  30. з оруд. в. Вказує на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін.
  31. з оруд. в. Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь.
  32. з оруд. в. У сполуч. з прикм. спільний, згідний, солідарний і т. ін. вказує на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність чого-небудь.
    Означальні відношення:
  33. з оруд. в. Вказує на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь. || Вказує на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета.
  34. з оруд. в. Вказує на вміст якого-небудь предмета.
  35. з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет.
  36. із знах. в. Вказує на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]