образ
Зміст |
[ред.]
[ред.] о́браз
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | о́браз | о́брази |
| Р. | о́бразу | о́бразів |
| Д. | о́бразові о́бразу |
о́бразам |
| З. | о́браз | о́брази |
| О. | о́бразом | о́бразами |
| М. | на/у о́бразі | на/у о́бразах |
| К. | о́бразе* | о́брази* |
о́б-раз
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- зовнішній вигляд кого-, чого-небудь; подоба ◆ Уранці думка перша в темницю летіла і перший погляд ждав того ж понурого образу темниці. Марко Вовчок
- вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам'яті або створений уявою; постать ◆ Наша мати так сжилась з образом твоїм .. після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе. Михайло Коцюбинський
- подоба, копія кого-, чого-небудь ◆ Синок, вірний образ батька та єдина потіха.., в тих самих росте ідеях. Іван Франко
- специфічна для літератури і мистецтва конкретночуттєва форма відображення дійсності ◆ немає прикладів застосування.
- тип узагальнений характер, створений письменником, митцем; персонаж, герой ◆ Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував у образі орла-беркута. Михайло Коцюбинський
- спец. зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп. ◆ немає прикладів застосування.
- перев. мн. те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві; картина ◆ Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи, а найрадніше чудові, тихі, ясні образи полонини, лісів. Іван Франко
- зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.) ◆ Ти ж пам'ятаєш тую подобизну, що він зліпив на глум, неначе з мене? Я по одежі визнав, що то мій образ. Леся Українка
- філос. відображення в свідомості явищ об'єктивної дійсності ◆ немає прикладів застосування.
- заст. жарт. обличчя ◆ Не дивись, сину, на образ, а дивись, яка вона до тебе є. Іноді й уродлива, та лиха година... Панас Мирний
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
[ред.] Етимологія
псл. obrazъ, утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з rĕzаtі «різати». рос. о́браз, біл. во́браз «образ», біл. абра́з «ікона», давньоруська образъ, пол. чес. слц. obraz «зображення, картина; образ, ікона», вл. нл. wobraz «образ, картина, фотознімок», нл. hobraz «картина, портрет», болг. мак. о́браз «обличчя, щока», схв. о́браз «тс.», слн. obráz «обличчя, образ», стсл. образъ «вид, образ»;
Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
[ред.] Переклад
|
|
|
[ред.] о́браз
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | о́браз | о́брази |
| Р. | о́браза | о́бразів |
| Д. | о́бразові о́бразу |
о́бразам |
| З. | о́браз | о́брази |
| О. | о́бразом | о́бразами |
| М. | на/у о́бразі | на/у о́бразах |
| К. | о́бразе* | о́брази* |
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- те ж саме, що ікона ◆ До півночі молилась вона перед образами, прохала в бога щастя-долі своїй першій дитині. Нечуй-Левицький І. С.
- заст. картина ◆ На боковій стіні.. висів великий образ у золочених рамах. Іван Франко
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
[ред.] Етимологія
[ред.] Переклад
[ред.] Джерела
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
