переділка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пере́ділка | пере́ділки |
Р. | пере́ділки | пере́ділок |
Д. | пере́ділці | пере́ділкам |
З. | пере́ділку | пере́ділки |
Ор. | пере́ділкою | пере́ділками |
М. | пере́ділці | пере́ділках |
Кл. | пере́ділко* | пере́ділки* |
пе-ре́-діл-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: пере-; корінь: -діл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [peˈrɛdʲilkɐ] (одн.), [peˈrɛdʲilke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини. [≈ 1][▲ 1] ◆ Тепер нещасне старе судно схоже було на обгризений риб'ячий кістяк - круті ребра переділок, судомно випростані щогли, зотлілі ганчірки замість вітрил. М. та С. Дяченки, «Ритуал»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з префіксом пере-
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 9 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Стіни/uk
- Поділ/uk