правакатар
Білоруська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | правака́тар | правака́тары |
Р. | правака́тара | правака́тараў |
Д. | правака́тару | правака́тарам |
З. | правака́тара | правака́тары |
О. | правака́тарам | правака́тарамі |
М. | правака́таре | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
пра-ва-ка́-тар
іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a/be за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -правакатар-.
Вимова[ред.]
- МФА: [pravakaˈtar]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- провокатор. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |