тюркська мова
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мова яка походить з тюркської мовної сім'ї [▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ турецька мова, киргизька мова, кримськотатарська мова, татарська мова, айнійська мова, північноалтайська мова, гагаузька мова, гунська мова, долганська мова, ілі́-тю́ркська мова, казахська мова, карагашська мова, каракалпацька мова, кашкайська мова, лобнорська мова, ногайська мова, печенізька мова, саларська мова, сибірсько-татарська мова, сойо́тська мова, то́фська мова, туви́нська мова, туркменська мова, тюрксько-аварська мова, узбецька мова, уйгурська мова, хакаська мова, хозарська мова, хорезмська мова, хотанська мова, цаата́нська мова, чагата́йська мова, чува́ська мова, чулимська мова, шо́рська мова, яку́тська мова
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
