учень

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	у́чень	у́чні
Р.	у́чня	у́чнів
Д.	у́чневі у́чню	у́чням
З.	у́чня	у́чнів
О.	у́чнем	у́чнями
М.	у́чневі у́ченю	у́чнях
К.	у́чню	у́чні

у́-чень

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2*a.

Корінь: -уч-; суфікс: -ен(ь)-

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. ◆ немає прикладів застосування.
2. той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін.
3. послідовник чиїх-небудь поглядів, учення

Споріднені слова

• згрубілі форми:
• зменш.-пестливі форми:
• іменники: учениця
• прикметники: учнівський
• дієслова: учити, учитися
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: pupil

російська: ученик

Джерела

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. 2-ге вид. - 1728 с.