учень

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. у́чень у́чні
Р. у́чня у́чнів
Д. у́чневі
у́чню
у́чням
З. у́чня у́чнів
О. у́чнем у́чнями
М. у́чневі
у́ченю
у́чнях
К. у́чню у́чні

у́-чень

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2*a.


Корінь: -уч-; суфікс: -ен(ь)-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін.
  3. послідовник чиїх-небудь поглядів, учення

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. 2-ге вид. - 1728 с.