уявляти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уявля́ю | уявля́в | уявля́тиму | — |
Ти | уявля́єш | уявля́в уявля́ла | уявля́тимеш | уявля́й |
Він Вона Воно |
уявля́є | уявля́в уявля́ла уявля́ло | уявля́тиме | — |
Ми | уявля́єм(о) | уявля́ли | уявля́тимем(о) | уявля́ймо |
Ви | уявля́єте | уявля́ли | уявля́йте | |
Вони | уявля́ють | уявля́ли | уявля́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | уявля́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | уявля́вши | |||
Безособова форма | уя́влено |
уявляти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — уявити.
Корінь: -уявл-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. ◆ Тарас зачаївся серед численних ящиків і пакунків. Він почав уявляти, як він зустрінеться з братами, й задрімав. Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар»
- розуміти, усвідомлювати, знати. ◆ немає прикладів застосування.
- тільки 2 ос. одн. і мн. уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь. ◆ Уяви (уявіть) [собі] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь.
- заст. з'являтися, виходити, ставати видним. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. | |
розуміти, усвідомлювати, знати | |
вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь | |
з'являтися, виходити, ставати видним | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: уявляти
- Уявляти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова у видових парах
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з суфіксом -я
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Застарілі вирази/uk
- Слова з 7 букв/uk
- Ментальні дієслова/uk
- Вставні слова/uk
- Дієслова доступності сприйняттям/uk
- Дієслова доступності зором/uk
- Дієслова появи/uk
- Дієслова буття/uk
- Дієслова епістемічних станів/uk
- Дієслова виходу/uk