Шаблон:етимологія:калюжа

калю́жа, калу́жа Ж. калю́га Ж, Л, калю́жниця «(бот.) рослина родини жовтцевих, що росте на болотах, берегах водоймищ, Caltha L.», калу́жниця «(зоол.) «водяний жук, Hydrophilus» Ж, калю́жний, калю́жити «робити калюжі; бруднити, брудно щось робити», калю́житися «купатися в калюжі»; —рос. калю́жа́, калу́жа, ка́лу́га «калюжа; болото, драговина», білор. калю́га, калю́жына «калюжа», пол. kałuza, kałuż, ст. kaługa, чеськ. kaluž, kaluže, ст. kaluha, словац. kaluž(a), kalužina, сербохорв. ка̀љужа, ка̀љуга, словен. kalúža «тс.»; — psl. kaljuža, kaluža «калюжа»; щодо дальшої етимології погляди розходяться; можливо, пов’язане з kalъ (укр. кал «бруд, болото»); Пор. у тому ж значенні утворення з іншим суфіксом пол. kal-eń «тс.»; досить поширеним також є пояснення слова як результату сполучення словотворчого компонента ka-, наявного у словах каблука, казерза, кадіб, з іменником luža (Фасмер II 170; Brückner AfSlPh 39, 11; Malinowski PF 5, 117; Mikl. EW 153, 177); реконструкція psl. *kalo-luža (Vasmer RSl 4, 164; Otrębski LP 5, 187; Holub—Kop. 161; Machek ESJČ 237) непереконлива. — Фасмер—Трубачев II 170; Sławski II 35—36; Brückner 214;Skok II 37; ЭССЯ 9, 126—127; Bern. I 475-476.