Шаблон:етимологія:постулат

постула́т, постулюва́ти; — рос. болг. мак. постула́т, білор. пастула́т, пол. в.-луж. postulat, чеськ. словац. словен. postulát, сербохорв. посту̀ла̄т; — запозичення із західноєвропейських мов; нім. Postulat, фр. postulat, англ. postulate походять від лат. postulatum «вимога, прохання», пов’язаного з дієсловом postulo «вимагаю», утвореним з posco (<праіндоєвр. *porskō), спорідненого з санскр. pṛccháti «питає», тох. А praksa(m) «прошу», лит. prašýti «вимагати, просити», psl. prositi, укр. проси́ти. — СІС² 673; Kopaliński 772—773; Holub—Lyer 387; РЧДБЕ 579; Dauzat 576—577; Klein 1224; Walde—Hofm. II 346—347, 350. — Див. ще проси́ти.