Перейти до вмісту

постулат

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. постула́т постула́ти
Р. постула́ту постула́тів
Д. постула́тові
постула́ту
постула́там
З. постула́т постула́ти
Ор. постула́том постула́тами
М. на/у постула́ту на/у постула́тах
Кл. постула́ту* постула́ти*

пос-ту-ла́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -постулат-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. твердження, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. ◆ немає прикладів застосування.
  2. незаперечна істина, що не потребує доведення. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. аксіома

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. твердження

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від постула́т, постулюва́ти; — рос. болг. мак. постула́т, білор. пастула́т, пол. в.-луж. postulat, чеськ. словац. словен. postulát, сербохорв. посту̀ла̄т; — запозичення із західноєвропейських мов; нім. Postulat, фр. postulat, англ. postulate походять від лат. postulatum «вимога, прохання», пов’язаного з дієсловом postulo «вимагаю», утвореним з posco (<праіндоєвр. *porskō), спорідненого з санскр. pṛccháti «питає», тох. А praksa(m) «прошу», лит. prašýti «вимагати, просити», psl. prositi, укр. проси́ти. — СІС² 673; Kopaliński 772—773; Holub—Lyer 387; РЧДБЕ 579; Dauzat 576—577; Klein 1224; Walde—Hofm. II 346—347, 350. — Див. ще проси́ти.


Переклад

[ред.]
твердження
незаперечна істина

Джерела

[ред.]

Болгарська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
Ед. постулат
Ед. об. постулата
Ед. суб. постулатът
Мн. постулати
Мн. сов. постулатите
Числ. постулата
Зв.

постулат

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. постулат (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Македонська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

постулат

Іменник, чоловічий рід.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/mk' not found.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. постулат (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. постула́т постула́ты
Р. постула́та постула́тов
Д. постула́ту постула́там
З. постула́т постула́ты
О. постула́том постула́тами
П. постула́те постула́тах

пос-ту-ла́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -постулат-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. постулат (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?