Шаблон:етимологія:прах

прах «порох, пил; щось нецінне, минуще; тіло померлої людини», прахом у виразі іти прахом «пропадати, гинути», прахове́нький «поношений, благенький» Нед, на́пра́х «цілком, до решти, ущент» Ж, ВеБ; — р. білор. прах «прах», д.-рус. прахъ «тс.»; — запозичення зі старослов'янської мови; ст.-слов. прахъ «тс.»; порох», як і чеськ., словац. ргáh «пил; порох; рештки, попіл», болг. прах, мак. прав, сербохорв. пра̏х, словен. ргáh «тс.», відповідає укр. порох. — Фасмер III 355, Булаховський Вибр. пр. III 438. Див. ще по́рох.