алегоричний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	алегори́чний	алегори́чна	алегори́чне	алегори́чні
Р.	алегори́чного	алегори́чної	алегори́чного	алегори́чних
Д.	алегори́чному	алегори́чній	алегори́чному	алегори́чним
З.	алегори́чного (іcт.) алегори́чний (неіст.)	алегори́чну	алегори́чне	алегори́чних (іст.) алегори́чні (неіст.)
О.	алегори́чним	алегори́чною	алегори́чним	алегори́чними
М.	алегори́чнім алегори́чному	алегори́чній	алегори́чнім алегори́чному	алегори́чних

а-ле-го-ри́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -алегор-; суфікс: -ичн; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ɐleɦɔˈrɪt͡ʃnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який має в собі алегорію; образно виражений. ◆ «Каменярі» — се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги І. Я. Франко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: алего́рія жін., алегори́зм чол., алегори́чність жін. прикметники: прислівники: алегори́чно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: alegoryczny (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: алегоричний
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3