Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	називни́й	називне́	називна́	називні́
Р.	називно́го	називно́го	називно́ї	називни́х
Д.	називно́му	називно́му	називні́й	називни́м
З. (^іст./_неіст.)	називно́го називний {{{з (чол, неіст)}}}	називне́	називну́	називни́х називні́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	називни́м	називни́м	називно́ю	називни́ми
М.	називно́му називні́м	називні́м називно́му	називні́й	називни́х

на-зив-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -назив-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

лінгв. який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: називання дієслова: називати, називатися

Від ?

Список перекладів
Азербайджанська_az: adlıq Англійська_en: nominative Грецька_el: ονομαστική Польська_pl: mianownik Російська_ru: именительный Французька_fr: nominatif

Список перекладів