місцевий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | місце́вий | місце́ва | місце́ве | місце́ві |
Р. | місце́вого | місце́вої | місце́вого | місце́вих |
Д. | місце́вому | місце́вій | місце́вому | місце́вим |
З. | місце́вого (іcт.) місце́вий (неіст.) |
місце́ву | місце́ве | місце́вих (іст.) місце́ві (неіст.) |
О. | місце́вим | місце́вою | місце́вим | місце́вими |
М. | місце́вім місце́вому |
місце́вій | місце́вім місце́вому |
місце́вих |
міс-це́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -місц-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- —
- місцевий відмінок, локатив◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
відмінок | |
|