Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	анома́льний	анома́льна	анома́льне	анома́льні
Р.	анома́льного	анома́льної	анома́льного	анома́льних
Д.	анома́льному	анома́льній	анома́льному	анома́льним
З.	анома́льного (іcт.) анома́льний (неіст.)	анома́льну	анома́льне	анома́льних (іст.) анома́льні (неіст.)
О.	анома́льним	анома́льною	анома́льним	анома́льними
М.	анома́льнім анома́льному	анома́льній	анома́льнім анома́льному	анома́льних

а-но-ма́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -аномаль-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який характеризується аномалією; незвичний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам'ятнім [1863] році І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів