антантський

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	анта́нтський	анта́нтське	анта́нтська	анта́нтські
Р.	анта́нтського	анта́нтського	анта́нтської	анта́нтських
Д.	анта́нтському	анта́нтському	анта́нтській	анта́нтським
З. (іст./неіст.)	анта́нтського (іcт.) анта́нтський (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	анта́нтське	анта́нтську	анта́нтських (іст.) анта́нтські (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	анта́нтським	анта́нтським	анта́нтською	анта́нтськими
М.	анта́нтськім анта́нтському	анта́нтськім анта́нтському	анта́нтській	анта́нтських

ан-та́нт-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -антант-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ɐntɐnʲsʲkei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. політ. що стосується Антанти, зв’язаний з нею. ◆ Зїзд відбувся в ненормальних умовах. Столиця України — Київ, а з ним майже вся правобережна Україна, попала в руки шляхецько-панської Польщі, цього вартового пса антантського імперіялізму, як влучно висловюся тов. В. Винниченко. Джерело — File:Левинський В. Єдина неділима совітська Росія? 1921.pdf.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:Антанта

Переклад

Список перекладів