Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	апокрифі́чний	апокрифі́чне	апокрифі́чна	апокрифі́чні
Р.	апокрифі́чного	апокрифі́чного	апокрифі́чної	апокрифі́чних
Д.	апокрифі́чному	апокрифі́чному	апокрифі́чній	апокрифі́чним
З. (^іст./_неіст.)	апокрифі́чного (іcт.) апокрифі́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	апокрифі́чне	апокрифі́чну	апокрифі́чних (іст.) апокрифі́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	апокрифі́чним	апокрифі́чним	апокрифі́чною	апокрифі́чними
М.	апокрифі́чнім апокрифі́чному	апокрифі́чнім апокрифі́чному	апокрифі́чній	апокрифі́чних

а-по-кри-фі́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -апокриф-; суфікс: -ічн; закінчення: -ий.

літ. прикметник до апокриф. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Завважу тільки, що, окрім численних статей апокрифічного змісту, тут [у рукописному збірнику XVII в.] переписано чимало житій, легенд, проповідей. Іван Франко, 1955
перен., книжн. вигаданий, несправжній, сумнівний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Дві сльози.. покотились по сухих щоках і впали.. на ту коробочку з апокрифічними святощами. Нечуй-Левицький, 1956

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів