Українська
[ред.]

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	аромати́чний	аромати́чна	аромати́чне	аромати́чні
Р.	аромати́чного	аромати́чної	аромати́чного	аромати́чних
Д.	аромати́чному	аромати́чній	аромати́чному	аромати́чним
З.	аромати́чного (іcт.) аромати́чний (неіст.)	аромати́чну	аромати́чне	аромати́чних (іст.) аромати́чні (неіст.)
О.	аромати́чним	аромати́чною	аромати́чним	аромати́чними
М.	аромати́чнім аромати́чному	аромати́чній	аромати́чнім аромати́чному	аромати́чних

а-ро-ма-ти́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -аромат-; суфікс: -ичн; закінчення: -ий.

який має аромат, уживається для надання аромату. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Бабуня казала принести ароматичного оцту Леся Українка
1. який одержують за допомогою ароматизації. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Каргатові пощастило виявити наявність у кам'яновугільному маслі ряду ароматичних речовин

Найтісніша спорідненість

Від ??

який має аромат, уживається для надання аромату

який одержують за допомогою ароматизації

Українська[ред.]