Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	аромати́чний	аромати́чне	аромати́чна	аромати́чні
Р.	аромати́чного	аромати́чного	аромати́чної	аромати́чних
Д.	аромати́чному	аромати́чному	аромати́чній	аромати́чним
З. (^іст./_неіст.)	аромати́чного (іcт.) аромати́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	аромати́чне	аромати́чну	аромати́чних (іст.) аромати́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	аромати́чним	аромати́чним	аромати́чною	аромати́чними
М.	аромати́чнім аромати́чному	аромати́чнім аромати́чному	аромати́чній	аромати́чних

а-ро-ма-ти́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -аромат-; суфікс: -ичн; закінчення: -ий.

який має аромат, уживається для надання аромату. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Бабуня казала принести ароматичного оцту Леся Українка
1. який одержують за допомогою ароматизації. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Каргатові пощастило виявити наявність у кам'яновугільному маслі ряду ароматичних речовин

Найтісніша спорідненість

Від ??

який має аромат, уживається для надання аромату

який одержують за допомогою ароматизації