Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	архаї́чний	архаї́чне	архаї́чна	архаї́чні
Р.	архаї́чного	архаї́чного	архаї́чної	архаї́чних
Д.	архаї́чному	архаї́чному	архаї́чній	архаї́чним
З. (^іст./_неіст.)	архаї́чного (іcт.) архаї́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	архаї́чне	архаї́чну	архаї́чних (іст.) архаї́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	архаї́чним	архаї́чним	архаї́чною	архаї́чними
М.	архаї́чнім архаї́чному	архаї́чнім архаї́чному	архаї́чній	архаї́чних

ар-ха-ї́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -арха-; суфікс: -їчн; закінчення: -ий.

стародавній, старовинний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ В архаїчний період (VII—VI cm. до н. е.) основні торговельні зв'язки скіфів йшли в напрямку Кавказу і країн Передньої Азії
який вийшов із загальнонародного вжитку ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}

Найтісніша спорідненість
іменники: архаїзація, архаїзм дієслова: архаїзувати

Від ??

Список перекладів