багнути
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Корінь: -багнути-.
Вимова[ред.]
- МФА: [bɐˈɦnute]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. з інфін. дуже хотіти, бажати ◆ Мій син багне йти до школи так, що ну!
- прагнути до чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від багти́ «бажати», багчи́, багнути, багати, бажати, бажи́ти Ж, бажати, бага́ Ж, бажни́й Ж), вибага́ти «вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання» Ж, ви́баг, вибаганка «примха» Ж, ви́багливець Ж, вибагливий, виба́жний, забага́ти, за́баг Ж, заба́ганка, наба́жний, незаба́гливий] Ж, побажа́ння, прибага́ти, приба́гти, прибагну́ти, прибаг Пі), приба́жний «бажаний з примхи», приба́гом «випадково, з примхи»; — рос. бажа́ть, рос. бажи́ть, білор. бажа́ць, пол. zabagać się, чеськ. bažiti, словац. bažiť, bahnuť; — psl. *bagti, bagnǫti, *bažēti <*bagēti, утворення від того самого кореня, що й укр. бага́ття; пряме значення в минулому — «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (Пор. пражити «смажити» — прагнення «бажання»); пов'язання з лит. gobė́tis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b і g на слов'янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 13—14;ЭССЯ 1, 123—124; Sł. prasł. I 179— 180; Sadn.— Aitz. VWb. I 107; Bern. I 38.— Див. ще бага́ття.— Пор. збагну́ти.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |