забаганка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. забага́нка забага́нки
Р. забага́нки забага́нок
Д. забага́нці забага́нкам
З. забага́нку забага́нки
Ор. забага́нкою забага́нками
М. забага́нці забага́нках
Кл. забага́нко* забага́нки*

за-ба-га́н-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -баг-; суфікси: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. примхливе бажання, каприз ◆ Інститут же так близько! Зайти? Навіщо? І за хвилину ця раптова забаганка обернулась у непоборну потребу. В. Підмогильний, «Місто»

Синоніми[ред.]

  1. каприз

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від багти́ «бажати», багчи́, багнути, багати, бажати, бажи́ти Ж, бажати, бага́ Ж, бажни́й Ж), вибага́ти «вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання» Ж, ви́баг, вибаганка «примха» Ж, ви́багливець Ж, вибагливий, виба́жний, забага́ти, за́баг Ж, заба́ганка, наба́жний, незаба́гливий] Ж, побажа́ння, прибага́ти, приба́гти, прибагну́ти, прибаг Пі), приба́жний «бажаний з примхи», приба́гом «випадково, з примхи»; — рос. бажа́ть, рос. бажи́ть, білор. бажа́ць, пол. zabagać się, чеськ. bažiti, словац. bažiť, bahnuť; — psl. *bagti, bagnǫti, *bažēti <*bagēti, утворення від того самого кореня, що й укр. бага́ття; пряме значення в минулому — «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (Пор. пражити «смажити» — прагнення «бажання»); пов'язання з лит. gobė́tis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b і g на слов'янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 13—14;ЭССЯ 1, 123—124; Sł. prasł. I 179— 180; Sadn.— Aitz. VWb. I 107; Bern. I 38.Див. ще бага́ття.— Пор. збагну́ти.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: забаганка
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови, упор. Бусел В.Т. Київ, Перун, 2005
  • Ніковський А. Словник українсько-російський. Київ, — 1927.