байстря

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. байстря́ байстря́та
Р. байстря́ти байстря́т
Д. байстря́ті байстря́там
З. байстря́ байстря́та
Ор. байстря́м байстря́тами
М. байстря́ті байстря́тах
Кл. байстря́* байстря́та*

байс-тря́

Іменник, неістота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -байстр-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зневажл., лайл. позашлюбна дитина [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆  — А я, неначе навісна, // З байстрям розхристана бреду. // Сміються люди надо мною, // Зовуть покриткою, дурною. Т. Г. Шевченко, «Марина» («Неначе цвяшок, в серце вбитий…»), 1848 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]