байстря
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байстря́ | байстря́та |
| Р. | байстря́ти | байстря́т |
| Д. | байстря́ті | байстря́там |
| З. | байстря́ | байстря́та |
| Ор. | байстря́м | байстря́тами |
| М. | байстря́ті | байстря́тах |
| Кл. | байстря́* | байстря́та* |
байс-тря́
Іменник, неістота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байстр-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зневажл., лайл. позашлюбна дитина [≈ 1] ◆ — А я, неначе навісна, // З байстрям розхристана бреду. // Сміються люди надо мною, // Зовуть покриткою, дурною. Т. Г. Шевченко, «Марина» («Неначе цвяшок, в серце вбитий…»), 1848 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
- ↑ лайл.: негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, барбос, босяк, розбійник
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Лайливі вирази
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1°a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Зневажливі вирази/uk
- Лайливі вирази/uk
- Цитати/Шевченко Т. Г.
- Потрібна етимологія
- Слова з 7 букв/uk
- Людина/uk
- Відсутність/uk
- Шлюб/uk
- Діти/uk
- Соціальні ролі/uk