Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безголо́вий	безголо́ве	безголо́ва	безголо́ві
Р.	безголо́вого	безголо́вого	безголо́вої	безголо́вих
Д.	безголо́вому	безголо́вому	безголо́вій	безголо́вим
З. (^іст./_неіст.)	безголо́вого (іcт.) безголо́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безголо́ве	безголо́ву	безголо́вих (іст.) безголо́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безголо́вим	безголо́вим	безголо́вою	безголо́вими
М.	безголо́вім безголо́вому	безголо́вім безголо́вому	безголо́вій	безголо́вих

без-го-ло́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -голов-; закінчення: -ий.

який не має голови. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тут же [на морському дні] живуть деякі представники безголових, або пластинчатозябрових, молюсків
1. якому відтято голову; обезглавлений. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки Т. Г. Шевченко
перен. дурний, дурноголовий. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Тут Микита зірвавсь: — Усі ви безголові! П. Г. Тичина

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: bezgłowy ^(pl)

Список перекладів

Список перекладів