Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бездога́нний	бездога́нне	бездога́нна	бездога́нні
Р.	бездога́нного	бездога́нного	бездога́нної	бездога́нних
Д.	бездога́нному	бездога́нному	бездога́нній	бездога́нним
З. (^іст./_неіст.)	бездога́нного (іcт.) бездога́нний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бездога́нне	бездога́нну	бездога́нних (іст.) бездога́нні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бездога́нним	бездога́нним	бездога́нною	бездога́нними
М.	бездога́ннім бездога́нному	бездога́ннім бездога́нному	бездога́нній	бездога́нних

без-до-га́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -доган-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який не заслуговує ніякої догани; позбавлений будь-яких недоліків. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} {{приклад2|Хто шукає приятелів бездоганних}, той ніяких не має
1. який відзначається довершеністю форми; чудовий. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Устя молодицею бездоганна [красуня] була Ганна Барвінок

Найтісніша спорідненість
іменники: бездога́нність прислівники: бездога́нно

Від ??

Список перекладів

Список перекладів