бездумний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | безду́мний | безду́мна | безду́мне | безду́мні |
Р. | безду́много | безду́мної | безду́много | безду́мних |
Д. | безду́мному | безду́мній | безду́мному | безду́мним |
З. | безду́много (іcт.) безду́мний (неіст.) |
безду́мну | безду́мне | безду́мних (іст.) безду́мні (неіст.) |
О. | безду́мним | безду́мною | безду́мним | безду́мними |
М. | безду́мнім безду́мному |
безду́мній | безду́мнім безду́мному |
безду́мних |
без-ду́м-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -дум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- позбавлений будь-яких думок, міркувань. ◆ — Ні, ще одного спробую,— сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий І. Я. Франко
- безтурботний, легковажний. ◆ — Слухай, Криничний,— перебив його бездумне базікання Доронін.— Я прийшов не в гості Руданський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
позбавлений будь-яких думок, міркувань | |
безтурботний, легковажний | |