Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безду́мний	безду́мне	безду́мна	безду́мні
Р.	безду́много	безду́много	безду́мної	безду́мних
Д.	безду́мному	безду́мному	безду́мній	безду́мним
З. (^іст./_неіст.)	безду́много (іcт.) безду́мний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безду́мне	безду́мну	безду́мних (іст.) безду́мні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безду́мним	безду́мним	безду́мною	безду́мними
М.	безду́мнім безду́мному	безду́мнім безду́мному	безду́мній	безду́мних

без-ду́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -дум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

позбавлений будь-яких думок, міркувань. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Ні, ще одного спробую,— сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий І. Я. Франко
1. безтурботний, легковажний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Слухай, Криничний,— перебив його бездумне базікання Доронін.— Я прийшов не в гості Руданський

Найтісніша спорідненість

Від ??

позбавлений будь-яких думок, міркувань

безтурботний, легковажний