беззаперечний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. беззапере́чний беззапере́чна беззапере́чне беззапере́чні
Р. беззапере́чного беззапере́чної беззапере́чного беззапере́чних
Д. беззапере́чному беззапере́чній беззапере́чному беззапере́чним
З. беззапере́чного (іcт.)
беззапере́чний (неіст.)
беззапере́чну беззапере́чне беззапере́чних (іст.)
беззапере́чні (неіст.)
О. беззапере́чним беззапере́чною беззапере́чним беззапере́чними
М. беззапере́чнім
беззапере́чному
беззапере́чній беззапере́чнім
беззапере́чному
беззапере́чних

без-за-пе-ре́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-за-; корінь: -переч-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. якого не можна заперечити; безспірний. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі Яновський
    1. який не допускає заперечень; категоричний. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — Брешеш! — сказав беззаперечним тоном баришник А. І. Шиян

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]