Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безо́стий	безо́ста	безо́сте	безо́сті
Р.	безо́стого	безо́стої	безо́стого	безо́стих
Д.	безо́стому	безо́стій	безо́стому	безо́стим
З.	безо́стого (іcт.) безо́стий (неіст.)	безо́сту	безо́сте	безо́стих (іст.) безо́сті (неіст.)
О.	безо́стим	безо́стою	безо́стим	безо́стими
М.	безо́стім безо́стому	безо́стій	безо́стім безо́стому	безо́стих

без-о́с-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -ост-; закінчення: -ий.

який не має остей, остюків. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Твердий безостий колос [пшениці] б'є по руках, а стебло лізе під ноги Коцюбинський

Найтісніша спорідненість
іменники: остюк, остюкуватість прикметники: остюкуватий

Від ??

Список перекладів