Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безпора́дний	безпора́дне	безпора́дна	безпора́дні
Р.	безпора́дного	безпора́дного	безпора́дної	безпора́дних
Д.	безпора́дному	безпора́дному	безпора́дній	безпора́дним
З. (^іст./_неіст.)	безпора́дного (іcт.) безпора́дний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безпора́дне	безпора́дну	безпора́дних (іст.) безпора́дні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безпора́дним	безпора́дним	безпора́дною	безпора́дними
М.	безпора́днім безпора́дному	безпора́днім безпора́дному	безпора́дній	безпора́дних

без-по-ра́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-по-; корінь: -рад-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим М. М. Коцюбинський
який виражає безпомічність. ◆ Вигляд у неї [Віри] був розгублений і безпорадний Руданський
перен. недосконалий, недовершений (про художній твір). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: безпорада, безпораддя, безпорадність прислівники: безпорадно

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: беспомощный ^(ru)

Список перекладів

Список перекладів