Українська
[ред.]

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безпринципо́вий	безпринципо́ва	безпринципо́ве	безпринципо́ві
Р.	безпринципо́вого	безпринципо́вої	безпринципо́вого	безпринципо́вих
Д.	безпринципо́вому	безпринципо́вій	безпринципо́вому	безпринципо́вим
З.	безпринципо́вого (іcт.) безпринципо́вий (неіст.)	безпринципо́ву	безпринципо́ве	безпринципо́вих (іст.) безпринципо́ві (неіст.)
О.	безпринципо́вим	безпринципо́вою	безпринципо́вим	безпринципо́вими
М.	безпринципо́вім безпринципо́вому	безпринципо́вій	безпринципо́вім безпринципо́вому	безпринципо́вих

без-прин-ци-по́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -принцип-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці І. С. Нечуй-Левицький
1. який не виражає певних принципів, твердих переконань. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Суб'єктивна, безпринципна і ненаукова критика доведена у нього [Германа Бара] до того, що робиться виразом капризу І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Українська[ред.]