Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безрозсудний	безрозсудне	безрозсудна	безрозсудні
Р.	безрозсудного	безрозсудного	безрозсудної	безрозсудних
Д.	безрозсудному	безрозсудному	безрозсудній	безрозсудним
З. (^іст./_неіст.)	безрозсудного (іcт.) безрозсудний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безрозсудне	безрозсудну	безрозсудних (іст.) безрозсудні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безрозсудним	безрозсудним	безрозсудною	безрозсудними
М.	безрозсуднім безрозсудному	безрозсуднім безрозсудному	безрозсудній	безрозсудних

без-роз-су́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-роз-; корінь: -суд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Такий же він безрозсудний, як і був! Шовкопляс
1. який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [Марія:] Я мушу застерігати тебе від безрозсудних вчинків В. М. Собко

Найтісніша спорідненість
іменники: безрозсудство

Від ??

який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий
Італійська_it: spericolato ^(it), avventato ^(it), irragionevole ^(it)

який здійснюється без обдумування, необачно
Італійська_it: irragionevole ^(it)