безрукий
Див. також Безрукий. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | безру́кий | безру́ка | безру́ке | безру́кі |
Р. | безру́кого | безру́кої | безру́кого | безру́ких |
Д. | безру́кому | безру́кій | безру́кому | безру́ким |
З. | безру́кого (іcт.) безру́кий (неіст.) |
безру́ку | безру́ке | безру́ких (іст.) безру́кі (неіст.) |
О. | безру́ким | безру́кою | безру́ким | безру́кими |
М. | безру́кім безру́кому |
безру́кій | безру́кім безру́кому |
безру́ких |
без-ру́-кий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -рук-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [beˈzrukei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не має руки або рук, втратив руку (руки). ◆ Маріка сиділа на печі, мляво одівала свою безруку й безносу ляльку Васильченко
- у знач. ім. той, хто не має руки або рук. ◆ Казав сліпий до глухого: «Слухай, як безрукий голого обдирає» Українське прислів'я
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |