Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безслове́сний	безслове́сне	безслове́сна	безслове́сні
Р.	безслове́сного	безслове́сного	безслове́сної	безслове́сних
Д.	безслове́сному	безслове́сному	безслове́сній	безслове́сним
З. (^іст./_неіст.)	безслове́сного (іcт.) безслове́сний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безслове́сне	безслове́сну	безслове́сних (іст.) безслове́сні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безслове́сним	безслове́сним	безслове́сною	безслове́сними
М.	безслове́снім безслове́сному	безслове́снім безслове́сному	безслове́сній	безслове́сних

без-сло-ве́с-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -словес-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який не має здатності говорити. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Вдома неначе підміняли старого фахівця Любчика. Він перетворювався на безсловесну рибу… Хижняк
1. який робиться, відбувається без слів. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ І здавалося йому, що таке його безсловесне кликання мусить мати гіпнотичну силу Кримський
який завжди мовчить; мовчазний; який не заперечує, не протестує проти чого-небудь; покірний. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послу-гачем, як ота безталанниця Леся Українка

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів