безсловесний
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | безслове́сний | безслове́сна | безслове́сне | безслове́сні |
Р. | безслове́сного | безслове́сної | безслове́сного | безслове́сних |
Д. | безслове́сному | безслове́сній | безслове́сному | безслове́сним |
З. | безслове́сного (іcт.) безслове́сний (неіст.) |
безслове́сну | безслове́сне | безслове́сних (іст.) безслове́сні (неіст.) |
О. | безслове́сним | безслове́сною | безслове́сним | безслове́сними |
М. | безслове́снім безслове́сному |
безслове́сній | безслове́снім безслове́сному |
безслове́сних |
без-сло-ве́с-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -словес-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [bezslɔˈu̯ɛsnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який не має здатності говорити. Вдома неначе підміняли старого фахівця Любчика. Він перетворювався на безсловесну рибу… Хижняк
- який робиться, відбувається без слів. ◆ І здавалося йому, що таке його безсловесне кликання мусить мати гіпнотичну силу Кримський
◆ - який завжди мовчить; мовчазний; який не заперечує, не протестує проти чого-небудь; покірний. ◆ Краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послу-гачем, як ота безталанниця Леся Українка
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |