безугавний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | безуга́вний | безуга́вна | безуга́вне | безуга́вні |
Р. | безуга́вного | безуга́вної | безуга́вного | безуга́вних |
Д. | безуга́вному | безуга́вній | безуга́вному | безуга́вним |
З. | безуга́вного (іcт.) безуга́вний (неіст.) |
безуга́вну | безуга́вне | безуга́вних (іст.) безуга́вні (неіст.) |
О. | безуга́вним | безуга́вною | безуга́вним | безуга́вними |
М. | безуга́внім безуга́вному |
безуга́вній | безуга́внім безуга́вному |
безуга́вних |
безуга́вний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -угав-; суфікс: -н-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не вгаває, не перестає, не змовкає; безперервний, невпинний. ◆ З його [Петруся] приходом принишкла хата завжди виповнялася безугавним щебетом Волошин
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |