Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безхма́рний	безхма́рне	безхма́рна	безхма́рні
Р.	безхма́рного	безхма́рного	безхма́рної	безхма́рних
Д.	безхма́рному	безхма́рному	безхма́рній	безхма́рним
З. (^іст./_неіст.)	безхма́рного (іcт.) безхма́рний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безхма́рне	безхма́рну	безхма́рних (іст.) безхма́рні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безхма́рним	безхма́рним	безхма́рною	безхма́рними
М.	безхма́рнім безхма́рному	безхма́рнім безхма́рному	безхма́рній	безхма́рних

без-хма́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -хмар-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

не закритий або не вкритий хмарами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в високості чисте, безхмарне. М. М. Коцюбинський
перен. нічим не затьмарений; радісний, щасливий. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [Петро:] І хочеться мені, щоб життя твоє безхмарним було, як оце небо, і радостей тобі було, як оцих зірок В. М. Собко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів