Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безче́сний	безче́сне	безче́сна	безче́сні
Р.	безче́сного	безче́сного	безче́сної	безче́сних
Д.	безче́сному	безче́сному	безче́сній	безче́сним
З. (^іст./_неіст.)	безче́сного (іcт.) безче́сний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безче́сне	безче́сну	безче́сних (іст.) безче́сні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безче́сним	безче́сним	безче́сною	безче́сними
М.	безче́снім безче́сному	безче́снім безче́сному	безче́сній	безче́сних

без-че́с-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -чес-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який порушує вимоги честі; безсовісний, нечесний (про людину та її вчинки). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Скажіть тілько, що не будете вважати мене підлим, безчесним, невдячним, коли я покину вас, мушу вас покинути! І. Я. Франко
1. рідк. безславний, ганебний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Тепер він уже не вмре безчесною смертю Іван Ле

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів